Особливості вирощування озимого ячменю

Озимий ячмінь – популярна зернова культура в нашій країні. Відома стійкістю до несприятливих умов та високими поживними характеристиками. Є однорічним злаком, що виростає до 90 см у висоту. Культуру вирощують як фуражну, застосовують і на харчових підприємствах для створення ячної, перлової крупи, алкогольних напоїв. Для перероблення після збирання знадобиться якісне зерноочисне обладнання.

Ця рослина не боїться низьких температур, тому витримує заморозки. Але, щоб зібрати хороший урожай, потрібно суворо дотримуватись технології висівання, не відступати від термінів. Оптимальні дати – жовтень, з 1 по 20 число. Якщо тепла осінь затягнулася, можна і на початку грудня, але не пізніше. Все залежить від клімату у регіоні. Терміни важливі, щоб ячмінь закріпився у землі та почав проростати.

Які райони підходять

У середньому з одного гектара посівів озимого ячменю збирають 8–9 тон зерна. Якщо не дотримуватися технології вирощування або вибрати невідповідні умови, можливе зниження врожайності до 3 тон/га. Це залежить не тільки від технології та способів обробки, але також від глибини засівання. Культура добре росте у регіонах, де зима м’яка, без екстремально низьких температур.

Деякі сорти рослин менш стійкі до зими, якщо порівнювати з пшеницею. Їх краще вирощувати на півдні країни. Згубними для посівів є різкі зниження температури після потепління, коли на полі замість снігу з’являється тверда кірка. Під нею пагони гинуть. Бувало, що доводилося засівати знову повністю.

Де можна сіяти

Найкраще поле – пара, бажано чиста, сидеральна або зайнята. Можна також засівати озимий ячмінь у ґрунті, де раніше вирощували зернові або кормові бобові, пшеницю, коренеплоди. Підійдуть ділянки після баштанних, кукурудзи. Нерідко обирають місця, де раніше засівали соняшник. Рослина добре росте після цукрових буряків, однорічних трав, ріпаку.

Пшениця багато в чому схожа на ячмінь. Тому, якщо для засівання вибрано поле, де воно раніше росло, знадобиться профілактика. Необхідно вжити інтегрованих заходів від захворювань, властивих цим двом видам злаків. Високу врожайність культура покаже на місці після льону та гірчиці. Якщо попередник – соняшник, потрібно більше добрив.

Підготовка до посіву

Попередньо необхідно обробити обрану ділянку. Технологія вирощування озимого ячменю передбачає застосування протруйників. Це необхідно для захисту від захворювань та запобігання пошкодженню сходів шкідниками. Необхідний структурний, високоплідний ґрунт з високим вмістом калію, фосфору, натрію. Бажано більше гумусу. Відмінно підійде чорнозем з високими показниками волого- та повітропрохідності.

Поверхнева обробка дозволяє одержати потрібні показники. Для цього в день посадки поле потрібно зорати, проводять боронування, культивацію. Земля для висіву має бути сухою. В іншому випадку озимий ячмінь виросте дуже швидко, і до настання холодів зацікавить шкідників.

Вимоги до процесу посіву

Зерна попередньо сортують, обробляють фунгіцидами, бажано комбінованими, що захищають одразу від різних шкідників. Якщо цього не зробити, високий ризик отримати приблизно половину пошкоджених пагонів. За два тижні до висіву насіння прогрівається при 45 °С 120 хвилин.

Для висаджування вибирають один з трьох способів:

• класичний чи суцільними рядками;
• перехресний рядовий;
• вузькорядний.

При останньому способі врожайність виходить найвищою. Закладення робиться на різній глибині в залежності від типу ґрунту. На 1 гектар висівають близько 3–5 млн насінин. Густіше висівку робити не варто. Це призведе до того, що сходи недоотримають мікроелементів і зростуть слабкими. Такі рослини швидко загинуть через хвороби або комах.

Норма за кількістю насіння може відрізнятись. Все залежить від типу ґрунту та кліматичних особливостей регіону. Впливає на цей показник і сорт озимого ячменю. Відразу після посіву ґрунт необхідно прикопати. Якщо цього не зробити, насіння розкидає вітром або його з’їдять птахи.

Які добрива знадобляться

Перше, що потрібно використати, – мінеральні препарати. Озимому ячменю вистачає залишкової органіки після попередника. Для нормального зростання та гарного врожаю застосовують добрива на основі фосфору, калію та азоту. Щоб отримати бажаний ефект, вносити фосфорно-калійні склади потрібно заздалегідь, ще до засівання, під час підготовки поля. Азотні – пізніше, вже під час посіву.

Культура особливо добре сприймає азотні добрива. Але якщо до неї на вибраній ділянці росли бобові або зернобобові, кількість препарату потрібно зменшити вдвічі від норми. Азотні добрива знадобляться і навесні, ними повторно обробляють посіви. Щоб зберегти необхідну вологість ґрунту, вдаються до боронування. Фунгіциди та інсектициди стануть у пригоді на етапі молочної стиглості.

Як доглядати та збирати врожай

Для забезпечення нормальної зимівлі сходів та отримання доброго врожаю знадобляться такі заходи:

• проти шкідників;
• фунгіциди від хвороб;
• гербіциди проти бур’янів. Це робиться, починаючи з періоду кущіння до переходу в трубку.

Ячмінь важко переносить зиму. Згубні для нього застої води, що трапляються під час сніготанення. Сильна вологість, снігопади теж негативно впливають на стан сходів. Для захисту рослин мало добрив, потрібні такі заходи:

• своєчасне відведення води від поля;
• руйнування ґрунтових кірок;
• видалення відмерлих пагонів;
• періодично боронування.

Підготовки вимагає й збирання врожаю. Ячмінь зріє раніше за пшеницю. Процес буває одно- та двоетапним. Якщо затягнути зі збиранням колосків, вони зав’януть і засохнуть. У такому разі знадобиться одноетапне збирання врожаю. Це дозволить уникнути ще більших втрат. Двоетапна методика передбачає роздільне комбайнування.