Особливості вирощування сорго. Різновиди
Сорго – маловідома зернова сільськогосподарська культура. Вирощується як продовольча та технічна, використовується як кормова. Невибаглива до умов вирощування та догляду, має добрий потенціал. За допомогою селекції набула чимало відмінних характеристик. Для обробки зерна після збирання знадобиться зерноочисне обладнання.
Сорго є однорічною ярою культурою. Належить до групи злакових. Невибаглива до місць та регіонів вирощування, відрізняється високими показниками життєздатності. Зростає і дає добрий урожай у різних умовах. Рослину вирощують у малих господарствах для кормових потреб і великих агропідприємствах. Її особливо цінують аграрії-початківці.
Ключові особливості
Нормальна вегетація сорго відбувається за температури 25 градусів. Цей показник необхідний для подальшого розвитку та нормального зростання. Культура чутлива до різкого зниження температури, холоду. Зате їй не страшні захворювання, вона чудово почувається в посушливу погоду. Росте на будь-яких ґрунтах. Підійде і бідний на мікроелементи ґрунт. Цю теплолюбну рослину вирощують у південних та південно-східних регіонах.
Якщо температура повітря надто висока, а вологи в ґрунті недостатньо, сорго переходить у стадію анабіозу, тобто перестає рости. Анабіоз триває кілька місяців, доки не стабілізується погода. Потім зростання поновлюється, активізується. Цим зумовлені високі показники виживання та врожайності. Так, культура стане гарною альтернативою зерновим, які вирощують на силос.
Які є різновиди
Існує п’ять видів сорго:
- лимонне. Вирізняється характерним цитрусовим запахом. Використовується в харчовій галузі та для виготовлення парфумерної продукції. Свіже гарне як ароматична добавка, чайна заварка, навіть як ліки при застудних захворюваннях;
- зернове. З нього готують кормові суміші для тварин. Являє собою злакову низькорослу культуру. Містить білок, що легко засвоюється, тому рекомендований для вживання тим, хто худне. Крупа вважається дієтичним продуктом;
- цукрове. Застосовується при приготуванні спирту, солодощів. Верхні частини пагонів додають у кормові суміші для тварин. Цукрове сорго використовують виробники патоки;
- трав’янисте. Також вирощується як кормова культура. Являє собою соковиту зелень із підвищеним вмістом вітамінів. Перед годуванням зерно подрібнюють або запарюють, оскільки воно знаходиться у щільній оболонці.
Останній різновид – технічний або віничний. З насіння цієї невибагливої рослини роблять корм, а сушені пагони підходять для виготовлення мітел.
Підготовка до посіву
Як і для будь-яких видів зернових, велике значення має попередник. Вирощування сорго дасть гарний урожай, якщо засівати його на ділянках після овочів, олійних культур, бобових, сої. Для рослини не підходять поля після соняшнику. Передпосівна підготовка ґрунту передбачає вжиття заходів для знищення бур’янів і збереження вологи, що накопичилася за зиму. Це найкраще робити шляхом раннього боронування.
У перший місяць вегетації бур’яни відбирають у ще слабких посівів багато живильних речовин, тому головне завдання – позбутися їх. Щоб отримати хороший урожай зерна, потрібна також подвійна культивація з прикочування шарів зябку. На першому етапі земля нагрівається, насичується вологою. До другої вдаються, коли висаджують насіння. Останнє також вимагає підготовки.
Які основні вимоги
Перед висаджуванням проводиться обробка проти бур’янів. Для цього використовують гліфосат, на 1 га достатньо 2 літрів. Сорго теплолюбне, тому його не можна засівати, доки земля ще не прогрілася. Це призведе до загнивання насіння та загибелі культури. Оптимальний період для посадки настає, коли 5–6 см землі прогрівається до 12–14 градусів. На ділянках зі зрошенням це буває на початку чи середині травня, без зрошення – раніше, у квітні.
Посів робиться на глибину 5–7 см, між рядами залишають відстань близько 50 см. Якщо на 1 гектар посіяти 15 кг рослини і дотримуватися всіх правил, виросте близько 160 тисяч пагонів на 1 га.
Наслідуючи технології вирощування сорго, проводять такі дії з підготовки поля:
- вносять діамофоску. Це робиться паралельно з висаджуванням насіння;
- після завершення посадки ділянку обробляють гербіцидом у співвідношенні 4,5 л препарату на гектар;
- котять землю за допомогою кільчастих котків;
- через 5 днів проводять боронування до появи сходів. Так знищується більша частина бур’янів.
Необхідна наступна культивація ґрунту між рядами. Це дозволить уникнути подальшого зростання бур’янів, дуже шкідливих для молодих пагонів. Сорго добре приймає мінеральні та органічні добрива. Їх додають навесні.
Як боротися зі шкідниками та захворюваннями
Культура стійка до більшості недуг, здатних вразити її в нашій країні. Але сходи часто страждають від попелиці. Це найнебезпечніша для них комаха. Попелиця випиває сік листків, в результаті порушуються процеси фотосинтезу та синтезу білка. Для знищення цієї комахи застосовують інсектициди. Шкідник повільніше розвивається при зниженні вологості ґрунту.
Вирощування зернового сорго передбачає підвищений захист від грибкових хвороб. Проти них допомагає раннє протруювання. Щоб уникнути цвілі, необхідно чистити, сушити та обробляти фунгіцидами насіння. Допоможуть і спеціальні препарати проти комах.
Як збирати врожай
Неприємно, коли час для збирання зерна випадає на період дощів. Тоді врожай починає сипатися завчасно, гнити. Слушний час збору залежить від призначення сорго. Так, якщо потрібне зерно, його збирають у вересні за допомогою комбайна. Для виробництва мітел із рослини наприкінці серпня зрізають верхні частини, а потім вичісують. На зелень стебла збирають ще до того, як вони грубіють, тобто в середині або наприкінці літа.
Зберігати зерна потрібно в приміщенні, що постійно вентилюється.
