Отримання високих урожаїв: роль добрив та принципи вибору
Важко переоцінити роль добрива для отримання високих урожаїв сільгоспкультур та збереження родючості ґрунту. При формуванні продукції частина поживних речовин, що засвоюються рослинами, виноситься з ґрунту, збіднюючи його.
Якщо щороку не поповнювати їх запас, він поступово втрачає необхідні для вегетації макро- та мікроелементи, що призводить до її деградації та різкого скорочення врожаїв культурних рослин. Для оптимальної роботи зерноочисного обладнання та віялок для зерна насіння має бути повноцінним, мати нормальну масу 1000 насінин, що досягається своєчасним внесенням добрив під урожай зернових.
Оскільки прибутковість кожного сільськогосподарського підприємства залежить від якості врожаю культур, важливо регулярно поповнювати запас основних поживних речовин ґрунту, незалежно від його типу. У цій статті ми з’ясуємо, яку роль відіграють добрива не тільки для рослин, але й для ґрунту, навколишнього середовища загалом.
Роль та значення добрив
Ще на початку XX століття засновник агрохімії Д.М. Прянишников у системі взаємовідносин «ґрунт», «рослина», «добрива» відводив важливе значення впливу останніх. Розглянемо докладніше цей трикутник і спочатку визначимо, яка роль добрив у підвищенні родючості ґрунтів.
Яку роль відіграють добрива для збереження ґрунтової родючості
Знання сутності родючості землі та її факторів дозволяє отримати хороший урожай навіть зі збіднених мінералами полів. Вона визначається вмістом гумусу, макро- та мікроелементів, залежить від вологомісткості та повітропроникності ґрунту, температури, кислотності ґрунтового розчину та складу мікрофлори. Гумус – це продукт розкладання ґрунтовими мікроорганізмами відмерлої органіки, що містить такі макроелементи, як азот, фосфор та калій. Ґрунтові бактерії перетворюють поживні речовини на засвоювану для культур форму.
Бобові рослини, завдяки здатності бульбочкових бактерій, що живуть на їхньому корінні, фіксувати азот, можуть частково заповнювати його дефіцит в ґрунті. Однак цього буває недостатньо, оскільки його родючість залежить від наявності також інших мінералів. Тому важливим агротехнічним методом є внесення туків, що класифікуються на такі групи:
- мінеральні (хімічні);
- органічні;
- комплексні.
Вони покращують структуру ґрунту та його фізико-хімічні властивості, сприяють розвитку корисної ґрунтової мікрофлори, що призведе до підвищення родючості.
Роль добрив у підвищенні врожайності
Під час вегетації рослини споживають із ґрунту та повітря необхідні для життя макроелементи, головними з яких є азот, фосфор та калій. Оскільки азот входить до складу білка та хлорофілу, внесення азотного добрива до ґрунту сприяє нормальному розвитку вегетативних частин. Фосфор прискорює обмінні клітинні процеси, забезпечуючи швидкий перехід від цвітіння до плодоношення та підвищуючи стійкість до хвороб. Калій відіграє істотну роль в утворенні та пересуванні рослиною цукрів, що покращує їхню морозостійкість і стійкість до грибкових захворювань.
Ці речовини та мікроелементи витягуються з ґрунту рослинним корінням і виносяться з урожаєм культур. Його родючість істотно знижується також внаслідок вимивання солей, що містяться в ньому, і денітрифікації, у результаті якої утворюється елементарний азот. Завдяки застосуванню туків можна не лише відшкодувати природну втрату поживних речовин, а й підвищити родючість ґрунту, а отже, і врожайність сільськогосподарських культур.
Значення та екологічна роль застосування добрив
Американські дослідники серед чинників, які впливають на підвищення врожайності, виділяють:
- внесення туків (41%);
- застосування гербіцидів (20%);
- сприятливі погодні умови (15%);
- використання гібридного насіння (8%);
- застосування зрошення (5%);
- інші фактори (11%).
На думку німецьких і французьких учених, 50–70% приросту врожаю залежить від застосування добрива. Однак нераціональне їхнє використання може порушити рівновагу в екосистемах та нашкодити здоров’ю людини, оскільки підвищує кислотність ґрунту, сприяє зміні клімату, викликає евтрофікацію, втрату біотичного розмаїття. Тому сучасна, екологічно орієнтована система землеробства базується на спільному використанні органічних та мінеральних елементів живлення. Основний критерій їхнього застосування – норма внесення на 1 га площі сівозміни, що забезпечує бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті.
Роль добрив у житті рослин
Для нормальної вегетації рослинам необхідне постійне надходження через кореневу систему елементів живлення, що використовуються для формування вегетативної маси та плодів. Роль мінеральних добрив полягає в забезпеченні посівів такими найважливішими біогенними речовинами, як азот, фосфор та калій, а також мікроелементами. За умови наявності в складі лише однієї активної речовини вони називаються простими, кількох – складними (комплексними).
Роль для рослин азотних добрив
Азот – найважливіший макроелемент, що входить до складу амінокислот, білків та нуклеїнових кислот у клітинах рослин. Вони особливо потребують його під час активного зростання вегетативної маси, при кількісному та якісному формуванні врожаю. Культура засвоює азот у вигляді нітрат-аніону чи катіону амонію. Роль азотних добрив полягає у своєчасному постачанні цих необхідних для вегетації елементів харчування для формування рясного врожаю культур. Амонійна форма азоту краща на ранніх стадіях росту рослин, нітратна – у процесі вегетаційного періоду.
Роль мінеральних добрив у сільському господарстві
Своєчасне мінеральне харчування посівів на підставі правильно розрахованої дози внесення є важливим агротехнічним методом оброблення культур. Вибір добрив має бути заснований на знанні дефіцитності того чи іншого хімічного елемента та ґрунтових показників. Правильно розрахувавши дозу та період їхнього внесення, можна за кілька років відновити хімічний баланс ґрунту, підвищивши при цьому врожайність.
