Умови зберігання зернових

Умови зберігання зернових: методи та стандарти

Кожен аграрій погодиться з твердженням, що не той урожай, що в полі, а той, що в коморі. Тому важливо правильно організувати не тільки збиральну кампанію, а й післязбиральне перероблення та зберігання зернових. Якщо всі операції проведені відповідно до норм, то, наприклад, життєздатність пшениці на рівні 40-80% зберігається понад 25 років. Якщо в процесі перероблення (сушіння, очищення) були допущені помилки, втрати можуть досягати до 70% від загального обсягу матеріалу.

Вимоги, що пред’являються до зерносховищ

Щоб не втрачати прибуток, важливо створити правильні умови й застосовувати перевірені способи для зберігання матеріалу. По-перше, елеватори необхідно укомплектувати відповідно до вимог чинних стандартів. Оскільки під час зберігання зерно проходить кілька стадій дозрівання, ці процеси супроводжуються виділенням великої кількості тепла. Відповідно, матеріал повинен «дихати». Щоб підтримувати оптимальний рівень вологості та температурний показник, необхідно оснастити приміщення ефективною вентиляційною системою. Додаткові вимоги:

1. У приміщенні, де зберігається зерно, не має бути сторонніх запахів, крім властивих цьому матеріалу.
2. Важливо перевіряти сховище на наявність спор пліснявого грибка, кліщів й інших комах-шкідників. Якщо їх сліди були виявлені, то приміщення/силос має пройти саноброблення.
3. Важливо облаштувати ефективну систему водовідведення й організувати надійну ізоляцію від ґрунтових вод.
4. Елеватори та великі зерносховища повинні забезпечуватися аспіраційними установками для ефективного очищення повітря від пилу.
5. Необхідно забезпечити абсолютну герметичність приміщення, де розміщується урожай.

Кожне сховище обов’язково обладнується термометричними пристроями, які дають можливість відстежувати показники t сировини при тривалому збереженні. При цьому важливо підтримувати чистоту в ангарах — прибирати приміщення потрібно систематично.

Норми температурного показника

Зернові маси як об’єкт зберігання повинні розміщуватися у відповідних умовах. Правильно спроєктована система вентиляції дозволяє забезпечувати створення оптимального мікроклімату у сховищі. Робочі приміщення, де розміщується зерно (елеватори, ангари, бокси), не опалюються. Відділи, де працюють люди, і службові кімнати можуть обладнуватися незалежними системами водяного централізованого теплопостачання. Такі норми прописані в стандартах: ДБН В.2.2-8-98 «Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна». Мікроклімат, створений у приміщенні, повинен відповідати вимогам, що містяться в ДБН 3.3.6.042 і ДБН В.2.5-67:2013. Норми з пожежної безпеки є у стандарті ДБН В.1.1-7 і ДБН В.1.2-7.

Яке значення має показник вологості

Підтримання оптимальних параметрів повітря — гарантія стабільності заощадження зернових культур. В залежності від того, скільки часу повинен зберігатися матеріал, визначаються діапазони необхідних показників вологості, оптимальних для конкретної культури. Навіть невелике відхилення від норми (на 0,5–1%) в більшу сторону стає причиною погіршення якості сировини та скорочення її терміну зберігання. Якщо рівень вологості перевищує значення, які прописані в держстандарті, то зростає ризик самозігрівання й загнивання продукції. До того ж в таких умовах спостерігається підвищення фізіологічної активності сировини (починають розмножуватися бактерії). За рівнем вологості зернові класифікуються на 3 категорії:

• сухі;
• середньо-сухі;
• вологі.

Різниця в рівні вологості може досягати для різних категорій до 4%. Ворох, доставлений з поля, у перші 12 годин підлягає попередньому очищенню від домішок. Для цього використовують спеціальне зерноочисне обладнання — плоско-решітні скальператори (односитові та двоситові). Річ у тому, що вологість домішок вище (на 10-15%), ніж зернової маси. Якщо в перші 12 годин після збирання врожаю не очистити матеріал від великих включень (каменів, соломи, грудок землі, необмолоченого колоса), то вони віддадуть свою вологість насінню основної культури. Крім того, своєчасне перероблення сировини запобіжить травмуванню зернівок об робочі органи насіннєочисних машин. Адже чим вище % вологості сировини, тим більше насіння схильне до пошкодження та процесів самозігрівання. Після очищення зерно направляють до сушильних камер. Якщо ця процедура була проведена правильно, із застосуванням машин нового покоління, які дозволяють звільнити масу від будь-яких домішок, то забезпечується рівномірне просушування сировини. Якщо в сушильні камери надходить матеріал з підвищеною вологістю, то витрати на сушіння зростають. Для усунення зайвого 1% вологи з 1 тонни матеріалу в середньому потрібно додатково витрачати 2-3 л паливної суміші. Саме тому до очищення матеріалу необхідно підходити з максимальною відповідальністю. Адже від організації перероблення сировини залежать ефективність проведення подальших операцій, умови та терміни зберігання зернових. Оптимальні параметри представлені в таблиці. Щоб підтримувати найкращу якість матеріалу, показник вологості повинен бути на 1-2% нижче, ніж прописано в нормативних вимогах. Для вимірювання показників використовують спеціальні пристрої — вологоміри. Їх алгоритм роботи базується на визначенні електропровідності. Точність вимірювань залежить від:

• рівномірності розподілу вологи;
• наявності сторонніх включень у зерновому матеріалі.

Застосування сучасних очисних машин дозволяє забезпечити ефективне звільнення продукції від домішок всіх типів: бур’янів (насіння дикорослих трав, зокрема карантинних), органічних (соломи, необмолоченого колоса, палички соняшнику), мінеральних (піску, каменів). Компанія «Агросепмаш» виробляє насіннєочисне обладнання відповідно до норм, прописаних в європейських стандартах. Широкий вибір установок дозволяє створювати високопродуктивні комплекси. Наприклад, аеродинамічні віялки, використовувані для очищення та сепарації сировини, можна додатково укомплектувати плоско-решітним скальператором, який забезпечує звільнення матеріалу від великих домішок, уловлювачем дрібної фракції, системою аспірації (знижує концентрацію шкідливих речовин в робочих потоках повітря). Обладнання оснащується економним двигуном, тому не вимагає дорогого обслуговування. Машини використовуються для очищення всіх зернових культур: злакових, олійних, зернобобових, трав’яних, кормових. Обладнання не травмує насіння в процесі оброблення, здатне очищати матеріал з низьким і високим рівнем вологості й засміченості. Для підтримання необхідного рівня вологості та температури в зерносховищах використовують такі способи, як:

• аерація (провітрювання матеріалу механічними способами);
• вентилювання (передбачає продування матеріалу повітряним потоком);
• кондиціонування;
• консервування (герметичне зберігання, доступ повітря обмежений).

Цікаво! Вміст домішок і показник вологості впливають на вартість підсумкової партії продукції. Так, за кожен зайвий % (якщо він вищий за значення, установлене держстандартом) зменшують фактичну вагу матеріалу. Як результат, прибуток аграрія знижується, адже він змушений дешево продавати продукцію. Якщо вологість матеріалу нижче, налічують додатково 1%.

Способи та режими зберігання зерна

З моменту надходження сировини до сховища й до моменту відвантаження його споживачам важливо постійно моніторити показники вологості та температури, які впливають на стан партії. Приймання й розміщення зернового матеріалу здійснюються з урахуванням його характеристик:

• сорт;
• класність;
• показник вологості;
• ступінь засміченості;
• відсоток вмісту клейковини.

Саме з урахуванням складу та характеристик зерно розподіляється на партії. Для кожної визначаються оптимальні умови для зберігання. Згідно з інструкцією, не можна змішувати зерно різних за технологічними властивостями та показниками партій. Виняток становить матеріал, однорідний за типовим складом, рівнем вологості й засміченості, технологічними властивостями. Стандарт також забороняє змішувати партії різних років. Якщо був встановлений факт самозігрівання зерна, то такий матеріал потрібно зберігати окремо від решти продукції. Стандарт забороняє змішувати партії, які піддавалися санітарному обробленню, наприклад проведенню фумігації, що передбачає знищення шкідників-комах. Режими зберігання зернових мас:

• сухий. Його використовують при розміщенні продукції на тривале зберігання;
• в охолодженому стані. Цей режим застосовують, якщо немає можливості якісно просушити сировину у стислі терміни. Згідно з технологією, температура матеріалу не повинна бути вище ніж +10 градусів Цельсія;
• без доступу повітря. В бункері створюються умови вакууму. Для цього його заповнюють CO₂ або іншими газами. Ці умови не використовуються для зберігання посівмату. Адже в такому середовищі не тільки гинуть всі патогенні мікроорганізми, а й насіння втрачають свій відсоток схожості.

В Україні для зберігання зерна використовують різні способи. Для цієї мети застосовують силосні вежі й металеві бункери, елеватори різного об’єму. Один із найкращих варіантів — бетонний склад. Його застосовують для довгострокового зберігання зернових мас, які вимогливі до температурного показника. Цей матеріал не нагрівається та не поглинає вологу, а всередині приміщень створюється оптимальний мікроклімат. Для розміщення на короткий період свіжозібраного врожаю використовують бурти. Технологія передбачає відкрите зберігання сировини насипом під навісом. Для розміщення матеріалу, який використовується для виробництва кормів, застосовують траншеї. Це спосіб зберігання продукції без кисню. Він не використовується для розміщення посівного матеріалу.

Замість підсумку

Щоб виключити ризик втрати якості зерна, необхідно створити оптимальні умови для його безпечного розміщення. Стабільність і термін зберігання матеріалу залежать від якості проведення його перероблення (очищення, сушіння). При цьому важливо контролювати рівень вологості та температурний показник у приміщеннях, де розміщені зернові маси. Дотримання нормативних вимог — запорука збереження якості матеріалу при тривалому зберіганні.

Ознайомитися детальніше з нашою зерноочисною продукцією