Визначення якості насіння соняшнику
Соняшник є однорічною олійною культурою, широко розповсюдженою в Україні. Його насіння активно використовують у різних сферах діяльності, зокрема для отримання соняшникової олії. Насіння належить до цінного продукту харчування. У них багато вітамінів групи PP, Е, В, необхідних людині мінералів. Для обробки посівного матеріалу використовується зерноочисне обладнання.
Олію, яка має харчові та технологічні цінності, отримують з насіння, де міститься не менше ніж 20% жирів. Найпоширенішим є продукт, що отримується з соняшника. Але називати цю сировину цінною можна тільки в тому разі, якщо вона відповідає низці нормативних вимог. Від якості та продуктивності насіння залежить ефективність діяльності сільськогосподарських та деяких інших підприємств. Одним з обов’язкових етапів виробництва є лабораторні дослідження.
Навіщо проводити експертизу
Щоб отримати добрий урожай, необхідно використовувати якісний посівний матеріал. Нерідко буває, що потенціал культури розкривається погано, багато паростків гине через те, що попередньо насіння не перевіряли фахівці. Якщо у сировини, яка закладається, показники вологості більші, ніж передбачено нормативами, при висадці відбувається самозігрівання. Це призводить до появи сторонніх запахів, плісняви, грибка.
Залежно від лабораторних досліджень насінню надають певну категорію. Якщо воно відповідає вимогам на 99%, його відносять до першого класу. Для кожного типу культур класифікація відрізняється. Під час проведення експертизи керуються національними стандартами, які визначають основні критерії та їхні особливості. За ними визначається схожість, вологість, чистота, зараженість та ін.
Які основні особливості
За застосуванням насіння соняшника поділяють на дві категорії – для масового виробництва та кондитерських підприємств. Для перших важлива велика кількість жирних кислот та концентрація жиру, що становить близько 50%. У другому випадку в матеріалі має бути багато протеїну. Необхідно враховувати схильність олійних сортів до перезапилення. Велике значення має вибір сусідів та місця для висіву.
За часом дозрівання сорти бувають ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми. Залежно від цього показника відрізняється час дозрівання. Чим пізніше визріває сорт, тим вищі його остаточні властивості. Умови при висадженні та вирощуванні також впливають на якість готового продукту. Оптимальні властивості мають також гібриди.
Які основні критерії якості
Під час проведення лабораторних досліджень враховують низку даних. Щоб визначити якість насіння соняшника, аналізують колір посівного матеріалу, звертають увагу на запах та смак. Велике значення має рівень засміченості, відсоток жирності, зараженості шкідниками, хворобами. Це основні критерії, без визначення яких продукт не може бути відправлений на склад. Керуються значеннями, зазначеними в ГОСТі. Розглянемо основні.
Якими мають бути колір та запах
Це органолептичні властивості, які перевіряють на початковому етапі експертизи. У процесі оцінювання сировини спочатку дивляться, який вона має відтінок. За цим показником можна встановити, наскільки свіжим є посівний матеріал. Під час вивчення експерти оцінюють також запах. Розуміти рівень зрілості необхідно, щоб визначити відсоток жиру. Якщо насіння недостатньо стигле, значить, показник вмісту олії в ньому невеликий. Отже, і цінність нижча.
Параметри вологості
Після визначення кольору та запаху переходять до цього показника. Примітно, що максимальна вологість, при якій матеріал залишається стійким при зберіганні, для соняшникового насіння нижче, ніж для злакових, бобових або зернових. Все тому, що в ньому міститься жир, не здатний вбирати й утримувати вологу. Це призводить до того, що вона у великій кількості поглинається іншими частинами сировини. У підсумку можуть активізуватися деякі біохімічні реакції.
Занадто висока вологість негативно позначається на споживчих властивостях зерноматеріалу, що скорочує допустимі терміни зберігання. У міру зростання цього показника збільшується відсоток виходу жиру. Все тому, що за інших рівних умов вміст сухої речовини зменшується. Для першого, другого та третього класів величина кількості вологи однакова – не нижча ніж 6 та не вища ніж 19.
Ступінь засміченості
У процесі виробництва в складі зерна виявляються різні домішки. Чим їх більше, тим нижча якість олії. Сторонні домішки впливають також на обсяг готового продукту. Вони бувають олійними та сміттєвими, останні ще називають просто сміттям, перші – некондицією. Це пошкоджене різними способами насіння:
- має менше ніж половину ядра;
- зіпсоване через самозігрівання;
- обвуглене;
- постраждале від плісняви та гнилі;
- проросле, причому відтінок ядра змінився.
Сміття – це залишки інших рослин, земля чи пісок. Допустиме значення засміченості – до 10% (залежно від класу).
Вміст та якість жиру, лускатість
Від цього параметру залежить подальша мета використання насіння. За певних умов матеріал культур, що відрізняються високою жирністю, твердне в тонкому шарі, формуючи міцну оболонку. Ця характеристика залежить від відсоткового вмісту насичених та ненасичених жирних кислот. Їхню кількість визначають методом дослідження продукту. Не вся олія здатна тверднути та створювати плівку. Залежно від цього показника її поділяють на таку, що:
- висихає. Такою є, наприклад, конопляна або лляна;
- не висихає – рицинова, арахісова;
- наполовину висихає. Наприклад, ріпакова, соняшникова, гірчична.
Лише два останні типи дозволені для застосування в харчовій промисловості. Якщо продукт має властивість повністю висихати, він є технічним. Чим більше оболонок у зерні, тим нижчий підсумковий відсоток вмісту жиру. Тому лускатість обов’язково оцінюють у процесі експертизи.
Як проводять перевірку
Для визначення різних показників використовують низку технологій. Базовим аналізом, що виконується відразу після отримання зерноматеріалу, є вимірювання вологості. За результатами визначають оптимальні терміни зберігання, споживчі властивості та відсоток вмісту олії. Перевіряючи показники якості, насіння соняшника сортують за допомогою роздільників проби та інших пристроїв. У результаті якісна сировина відокремлюється від прогнилої, пошкодженої. У процесі видаляється все сміття.
Щоб провести аналіз, знадобиться щонайменше 50 грамів продукту. Досліджуваний матеріал беруть із різних ділянок, тоді результати вийдуть правдивими. Зерно добре перемішують, розподіляють у резервуари по 20 грамів і зважують, а потім сушать при 110 градусах у спеціальній шафі. Це відбувається протягом щонайменше 10 хвилин, частіше довше.
Після висушування зерноматеріал кладуть в установку, яка охолоджує. Він знаходиться там впродовж 3–5 хв. Потім готову пробу дістають та подрібнюють вручну або за допомогою компактного преса. Отриману масу повторно зважують. Щоб визначити ступінь вологості, вагу до висушування множать на показник після, потім ділять на вагу навішування й додають 100%.
Визначення жирності та зараженості
Для цього вдаються до екстракційної методики. Спочатку відбирають відсортоване та очищене насіння, потім його розподіляють у пробірки. Екстракція проводиться з застосуванням спирту. У результаті одержують сирий жир, що висушується в шафі при температурі 100 градусів (мінімум). Отриману масу зважують. Для визначення жирності використовують просту формулу: вага насіння в пробірці – маса пробірки х 100 : маса навішування.
У деяких лабораторіях застосовують нелеткі розчинники. Вони допомагають визначити вміст вологи в пробі. Необхідно встановити зараженість – наявність шкідників. Тут знадобляться спеціальні пристрої чи сита з великою кількістю осередків. Зараженість шкідниками взагалі є неприпустимою для матеріалу, призначеного для харчової промисловості. Отже, внаслідок експертизи визначають можливості застосування насіння.
