Порівняння ручних та автоматичних зернових віялок: плюси та мінуси
Пшеницю, кукурудзу, ячмінь і бобові вирощували з давніх-давен, тому не дивно, що технології для їх обробки після збору застосовувалися також тривалий час. Основне завдання обробки після збирання – це очищення від домішок, землі. З цим завданням справляється зерноочисне обладнання. Ми сьогодні поговоримо про ручні та автоматизовані агрегати, про їх плюси та мінуси.
Ручні віялки: що це та як працюють
Хотілося б одразу сказати, що порівняння ручних та автоматичних зернових віялок у масштабах нинішнього виробництва не так актуально. Адже це зовсім інші обсяги. Ручні ми пропонуємо розглянути, як прабатьків. Так, перші подібні прилади з’явилися на початку 19 століття, саме тоді повною мірою оцінили важливість та цінність зернових. У конструкції подібних віялок був барабан і вентилятор, який створював повітряний потік під час руху. Через барабан просипалося зерно, а лушпиння видувалося. Чи є переваги у ручних віялок? Звісно так. Це:- незалежність від джерел живлення, вся сила – це ручна, що сильніше обертати, то швидше вона працює;
- мінімальна ціна агрегату;
- можливість виготовлення із підручних матеріалів;
- надійність — у ній практично нема чому ламатися.
Автоматичні віялки
Ручні агрегати перестали застосовувати в промислових масштабах, які зростали з кожним роком все швидше вже у 20 столітті. Навіть сучасні віялки для очищення зерна взяли основу саме з ручних, однак удосконалення дуже відчутні. Серед основних переваг:- сепарація зерна. Внаслідок потоків повітря, які нагнітаються двигуном та вентилятором відбувається відділення зерна від домішок різного типу. Оскільки якісна сировина має високу щільність, то осідає внизу, а легкі частинки підіймаються та видуваються;
- видалення пилу, бур’янів. Автоматичні віялки ефективно очищають зерно від мінеральних включень, бур’янів;
- нормалізація вологості. Обдув потужним потоком буквально видує вологу з поверхні. Також цього вдається досягти внаслідок видалення насіння бур’янів, які містять вологи в кілька разів більше, ніж зерно;
- запобігання нерівномірному просушуванню та покращенню сипкості;
- економія витрат. Це досягається як завдяки попередньому просушуванню, так і внаслідок видалення бур’янів, трави. Як результат вдається уникнути ефекту розігріву та згоряння зерна, його запрівання.
