Контроль якості зерна. Як оцінюється, основні показники та вимоги до якості зерна
Якість зерна – фактор, що визначає його вартість. Діапазон використання врожаю варіюється від інгредієнта корму для тварин до споживання людиною після попередньої обробки. Якість врожаю визначають шляхом його фізичного сортування, коли оцінюють властивості візуально, а також за допомогою приладів. У ході цього процесу встановлюються придатність використання зернових за прямим призначенням та сортність, які безпосередньо пов’язані з майбутньою вартістю.
За якими параметрами оцінюються зернові
Оцінка якості зерна дозволяє визначити його придатність для конкретного виду перероблення або використання. Її здійснюють за такими критеріями:
- вміст вологи;
- маса гектолітра;
- вміст сторонніх речовин;
- відсоток пофарбованих, битих та пошкоджених зерен;
- якість фрезерування;
- вміст білка та олії;
- харчова цінність;
- вміст мікотоксинів;
- наявність комах та грибків.
Найчастіше контроль якості зернопродукції здійснюється на підставі чотирьох основних характеристик: маси гектолітрів, вмісту вологи, сторонніх домішок та пошкоджених зерен.
Маса гектолітрів
Цей показник вважається найпоширенішим і найпростішим способом оцінки пшениці. Він вимірює насипну густину і розраховується як відношення маси до одиниці об’єму. Така оцінка дозволяє оцінити вихід борошна. На підсумкове значення показника впливає багато факторів, у тому числі кліматичні умови в період росту рослин та під час збирання, пошкодження заморозками, наявність сторонніх включень. Значення маси гектолітрів залежить від розміру та форми зерна, його щільності, зрілості пшениці, хвороб та сортових особливостей.
Вміст вологи
Є одним з основних факторів сортності, оскільки значення цієї характеристики критичне при зберіганні. Це показник вмісту води на одиницю маси, виражений у відсотках. Від рівня вологості якість продукції не залежить безпосередньо, проте впливає на безпеку. При підвищенні показників понад рекомендовану норму відбуваються розвиток патогенної мікрофлори та швидке псування продукції. Для пшениці, вівса та ячменю вологість не повинна перевищувати 13 %, ріпаку – 8 %, кукурудзи – 14 %.
Вміст сторонніх речовин
До них належать частинки, відмінні від зерна, наприклад пісок, каміння, пластик, метал і скло, які забруднюють продукцію. У промисловості наявність сторонніх домішок, що перевищує допустиму норму, призводить до зниження ціни або відбраковування. Перевірка здійснюється шляхом фізичного видалення сторонніх тіл вручну зі зразка. Кожен сорт продукції має свої обмеження щодо сторонніх домішок. Максимально допустимий їх вміст у пшениці становить трохи більше 3 %.
Пошкоджені зерна
Пошкодження цілісності може бути спричинене комахами, спекою, морозом, хворобами або бути наслідком поганої наповненості. Оцінити зернопродукцію можна візуально, відбраковуючи пошкоджені екземпляри. У нормі для пшениці їх має бути не більше ніж 2 %.
Як перевірити ключові характеристики зернових
Експертиза якості зерна починається із забору проби. Згідно з державними стандартами, вона повинна здійснюватися вручну у розмірі, пропорційному обсягу продукції, що поставляється. На багатьох підприємствах забір здійснюється автоматизованими методами, що дозволяє виключити похибку, пов’язану з людським фактором.
Технологічні властивості зернопродукції оцінюються за її фізичними та хімічними параметрами. До першої групи належать маса, твердість, розмір та форма, а також колір. Хімічні характеристики пшениці включають вміст вологи, білка (клейковини), амілази та клітковини. Вони визначаються за допомогою спеціального устаткування.
Оцінка проводиться компаніями, які здійснюють закупівлю та мають спеціальні лабораторії. Якісним аналізом займається технолог. Насамперед продукцію оцінюють візуально – за кольором, розміром, наявністю комах та сторонніх предметів, а також запахом. Після цього тестовий зразок пропускають через спеціальні сита. Це дозволяє переконатися у його чистоті та відсутності сторонніх включень. Наступним етапом аналізу є ретельний візуальний огляд. Він дозволяє виявити наявність зіпсованих, битих, неповних, пророслих, з’їдених та пошкоджених грибком екземплярів. Подальше дослідження пшениці виконується за допомогою спеціального обладнання.
Існують базисні норми якості зерна, за якими порівнюють отримані результати. Загальноприйнята міжнародна класифікація систематизує культури, що вирощуються в різних країнах, за багатьма аспектами. Відповідно до неї виділяються класи продукції. Наприклад, для пшениці їх існує шість:
- перші 3 класи належать до цінних сортів. Така пшениця може використовуватися в борошномельній та хлібопекарській промисловості;
- 4 та 5 класи вважаються менш цінними. Вони підходять для виробництва макаронних виробів та круп за умови змішування з зерном вищої якості;
- 6 клас входить до складу комбікормів для тварин.
Критерії оцінювання зернопродукції можуть відрізнятись залежно від сфери її застосування. Наприклад, у виробництві етанолу важливий хімічний склад, а ключове значення має вміст крохмалю. При виготовленні продуктів харчування та кормів першочерговим критерієм є поживна цінність. Вивченню підлягає кількість білка, олії та вуглеводів. У борошномельній промисловості здоров’я рослин – один з найважливіших чинників. А для використання зернопродукції як посівного матеріалу відіграють роль високий відсоток схожості, енергія зростання насіння та період спокою.
Як отримати високий дохід від вирощування зернових
Підвищення якості зерна впливає на його попит на ринку, а також на вартість. Саме тому аграрії приділяють багато уваги тому, щоб виростити не просто великий, а й гарний урожай. Для цього рекомендується:
- вирощувати сорти з характеристиками, близькими до ринкових вимог;
- прагнути до дружнього дозрівання – з цією метою попередньо сортують посівний матеріал за розміром;
- своєчасно збирати врожай – важлива умова для підвищення його цінності. Надлишок або нестача вологості може призвести до пошкодження зерна при обмолоті;
- правильно закладати зернопродукцію на зберігання, що дозволить запобігти її псуванню.
Вибір сорту значною мірою впливає на якість майбутнього врожаю. Вони відрізняються не тільки врожайністю, але також якісними характеристиками, такими як:
- маса зерен;
- кількість білка;
- вміст клейковини.
Зазвичай існує зворотна залежність між харчовою цінністю вирощеного продукту та врожайністю сорту. Крім того, на підсумкову якість впливають погодні умови. Прохолода та висока вологість знижують вміст білка та клейковини.
Коли врожай вже зібрано, виробники все ще можуть вплинути на його вартість. Якщо змінити основні якості зерна, такі як його хімічний склад, неможливо, то здійснити якісне очищення врожаю цілком під силу. Для цього необхідно використовувати спеціальне зерноочисне обладнання, яке допоможе підвищити підсумкову вартість зібраної культури. Чистота і фракція зерна впливають на майбутній дохід фермера. Завчасне очищення та сортування врожаю дозволять отримати вищий прибуток та заслужити позитивну репутацію серед покупців.
