Зберігання та перероблення зерна. Як зберігати зерно в сучасних умовах?
Кожен аграрій знає, що мало просто зібрати добрий урожай, потрібно його ще зберегти, адже через недотримання умов втрати можуть становити до 70%. Цей процес необхідно правильно організувати, заздалегідь підготувати приміщення, переконатись, що воно відповідає вимогам. Подбати про якість посівного матеріалу дозволить зерноочисне обладнання від компанії «Агросепмаш».
Після збирання врожаю зерно проходить повний цикл обробки, а потім його відправляють до комори. Між цими двома етапами можуть бути проміжні. Наприклад, пшениці чи іншій культурі знадобиться місце для тимчасового зберігання, якщо її планується перевозити. Є спеціальні приміщення, де сировина знаходиться як короткий, так і триваліший час. Крім того, варто розглянути фактори, що впливають на його збереження.
Вибір місця для зберігання
Спеціалізоване зерносховище в класичному вигляді являє собою комплекс-елеватор, де створюються та підтримуються оптимальні умови в різні пори року, у тому числі взимку. Як тимчасові сховища використовують спеціально облаштовані бурти, розміщені просто неба. Для захисту від дощу та снігу ці насипи покривають брезентом. Постійно зберігати сировину на таких майданчиках не можна, там вона швидко стає вологою.
Там, де знаходиться віялка для зерна, обов’язково має бути облаштоване зерносховище, яке відповідає вимогам. За затвердженими правилами, для розміщення врожаю підходять:
- ангари. Порівняно недорогий варіант. Відрізняються мобільністю, будуються швидко. Щоб такі приміщення функціонували повноцінно, знадобляться завантажувачі, перевантажувачі та інше додаткове обладнання, необхідно облаштувати активну вентиляцію. Термін експлуатації до капітального ремонту становить 5 років;
- зернові рукави. Це мішки з полімерних матеріалів, які досягають 60–75 метрів завдовжки, розраховані на 300 тонн сировини. Герметичні, підходять для тривалого зберігання, причому зерно не втрачає початкових характеристик. Спочатку рукав завантажують, потім запаюють, у результаті створюється недоступний для бактерій та грибків вакуум;
- елеватори. Є стаціонарними залізобетонними конструкціями, спорудами на 5–11 тис. тонн. Довговічні, при регулярному ремонті та постійних профілактичних роботах прослужать близько 100 років;
- силоси. Це встановлені на спеціальні опори ємності на 20–1700 тонн. Раніше зберігання зерна здійснювалося, як правило, у бетонних силосах, зараз частіше використовують металеві. Вони менш довговічні, оскільки розраховані на 12, а не на 30 років, але однаково поширені.
Для оптимальної температури всередині силосу створюють вентиляцію.
Як вологість впливає на якість
Щоб зберегти всі початкові характеристики посівного матеріалу, важливо пам’ятати саме про цей показник як визначальний. Відповідальні аграрії готові вкладати великі гроші, аби постійно підтримувати стабільну вологість. Так, на елеваторах, де проводиться зберігання та обробка зерна, вона не має перевищувати граничні показники (залежно від умов і типу культури – 12–16%).
Наприклад, зернові зберігають усі характеристики при вологості 14–15% протягом року, для зернобобових допускається підвищення коефіцієнта до 16%, а для олійних потрібен дуже низький відсоток – 6–8%. Якщо допустиме значення перевищено хоча б на 0,5–1%, виникає невелика вільна вологість, що підвищує ризик появи шкідників та бактерій. Найкраще зберігається суха маса, вологість якої на 1–2% нижча за максимально можливу. В іншому разі вища ймовірність зараження мікроорганізмами.
Вологість культури визначають стандартним повітряно-тепловим способом. Для цього протягом декількох хвилин користуються вологомірами, що функціонують за принципом електропровідності. На підсумкові параметри впливають кількість сторонніх домішок та рівномірність розподілу вологи в масі. При розрахунку вартості партії враховують і показники вологості – за кожен відсоток, вищий за допустимий, знижують фізичну вагу; якщо нижчий, навпаки, підвищують.
Вимоги до сховищ, санітарні правила
Кожен аграрій повинен знати, як зберігати зерно в тій чи іншій ємності, щоб зберегти оптимальні показники та уникнути ушкоджень. Наприклад, елеватори потрібно оснастити всім необхідним – від систем розвантаження та приймання до установок, що контролюють параметри маси. У зерносховищі потрібно облаштувати систему відведення ґрунтових та приповерхневих вод, встановити вимірювачі вологості та температури.
Зберігання зерна продуктів передбачає також дотримання таких вимог, як-от:
- герметичність приміщень та ємностей, де знаходиться посівний матеріал;
- своєчасна санітарна обробка від шкідників;
- обов’язкове попереднє очищення та сушіння врожаю. Передбачає видалення рослинних решток, сторонніх домішок, зниження вологості до оптимального показника за допомогою сушильних машин.
Імовірність появи шкідників є завжди, незалежно від того, яке місце для зберігання вибрано. Комахи особливо активні в теплу пору року та там, де недостатня вентиляція, через що відбувається самозігрівання сировини. Здебільшого шкоду зерновим завдають міль, млинова вогнівка, кліщі, доводиться боротися також із комірними довгоносиками.
Щоб уникнути появи паразитів, потрібно створити гарні умови для зберігання зерна: перед відправленням в елеватор або іншу ємність варто ретельно обробити масу. Крім того, проводять механічне очищення за допомогою решета, дотримуються оптимальних показників вологості та температури, які формують несприятливе середовище для комах.
Зберігання та обробка зерна передбачають обов’язкову дезінфекцію маси за допомогою газової чи аерозольної технології. Перший варіант підходить як для знезараження сховищ, так і для обробки прилеглих до них приміщень. Він ефективний, але з екологічних міркувань замість нього здебільшого вибирають газовий спосіб. Додатково вдаються до просушування, охолодження зниження активності шкідників, використовують феромонні пастки.
Як контролювати процес зберігання зернових
Важливим є постійне регулювання не тільки вологості, але й інших характеристик, адже посівний матеріал псується через вплив ряду факторів. Дуже зручна суха технологія зберігання зерна, її вибирають багато аграріїв, оскільки вона практично повністю зупиняє біологічну активність маси та життєдіяльність мікроорганізмів. Для контролю показників вдаються до різних методик – кожна по-своєму ефективна.
Спосіб аерації
Передбачає штучне або пасивне провітрювання, що дозволяє уникнути поширення продуктів розпаду зеленої маси, наприклад етилену або водяної пари. Їхня наявність небажана, адже вони призводять до погіршення характеристик зерна, провокують появу шкідливих мікроорганізмів. Провітрювання також потрібне для тривалого захисту та збереження врожаю до того моменту, як його будуть використовувати за призначенням.
Вентилювання чи продування повітрям
До такого варіанту вдаються, якщо показник вологості більший за гранично допустимий. Найкращий спосіб виправити ситуацію – просушити зерно. Крім того, вентилювання сприяє насиченню сировини киснем. Охолодження дозволить досягти оптимальних умов зберігання та уникнути появи шкідників. Для цього в елеваторних чи інших приміщеннях, де знаходиться врожай, монтують вентиляційні установки.
Охолодження чи продування холодним повітрям
У такий спосіб проводять оздоровлення зерна, щоб зберігати його довго у відмінному стані. Після охолодження маси бактерії та комахи в ній не розвиваються, а при випадковій появі відразу зникають. Це універсальна методика, яка дозволить подбати про посівний матеріал та забезпечити його оптимальні характеристики.
Є й інші способи зберігання зерна – в охолодженому стані чи без доступу повітря. У першому випадку проводиться консервування при низькій температурі (не вище ніж 10 градусів). Цей варіант оптимальний, коли масу з якихось причин не можна швидко висушити. Зберігання без доступу повітря відбувається в бункері, наповненому вуглекислим або іншим газом.
